Сер
17
2011

5 невідомих козацьких висловів

козакиПрипавши вустами до джерел Запорозької історії, бачимо, як розкішною перлиною в ній виділяються запорозькі звичаї, козацькі фразеологізми, козацькі вислови

1. Ось  влучний козацький вислів про відвагу, мужність та міць козаків, що тримали в страху багато державних діячів: «Лядську славу загнав під лаву..» Безліч героїчних сторінок вписали запорожці в історію України під час визвольної війни 1648-1654 років. Успішно вони перемогли польську шляхту. Так, у битві під Пилявцями від нестримного натиску селянсько-козацьки військ Богдана Хмельницького тікали не тільки рядові шляхтичі, але й їхні ватажки. Саме тоді козаки розгромили армію князя Єремії Вишневецького. Цей командувач шляхетського війська тікав з-під Пилявців на селянському возі. А магнат Концепольський – той зовсім перевдягся в селянське вбрання, щоб не впізнали. Тікали й інші титуловані особи ворожого війська, гублячи на шляху особисте й державне майно. Так, Остророг загубив своє коштовне вбрання, а Заславський назавжди зганьбив себе, загубивши на полі бою свою булаву – знак військової влади. Хто ж так нажахав вельможне панство? Соратник Богдана, надійний і сміливий Максим Кривоніс із козаками. Це він, згуртувавши  в кулак загони, доручені йому гетьманом Хмельницьким, як казали козака, «лядську славу загнав під лаву».казаки

2. «Точити ляси…» Землі вольностей запорозьких це, перш за все, величезні степові розгони з родючим чорноземом, озерами, річками, лісами, урочищами повними звіра. Це – благодатний куток південно-східної України, яким володіли запорожці. А тому кожного разу на Новий рік, за січовим звичаєм, на майдані в Січі збиралися козаки не тільки на вибори нової старшини, а й для вирішення інших справ. Ось на підвищення виходить кошовий отаман. Вклоняється війську на всі чотири сторони і мовить: «Зараз, молодці, у нас Новий рік, належить нам за стародавнім звичаєм нашим розділ у війську річкам і урочищам учинить». Потім отаман кидає жереб, кому що випадає, той тим і володіє. Розподіливши угіддя, кошовий йде у свій курінь, а козаки ще довго обговорюють деталі розподілу. Їхньою мовою це називалось «ляси точити». Траплялося, що після «ляс» ще залишалась частина нерозподіленої землі, її роздавали «підданим». Тобто не козакам, а людям, котрі проживали на землях Запорозького Коша.

3. Ось вислів про життя козацьке, котре не було щоденною розвагою. Бо ж багато людей вважає, що козаки могли лише решетами таляри міряти та горілку пити. «Взяли турки по два шнурки…» Страшне лихо протягом IV – XVIII століть на Україну несли турецько-татарські орди. Вони випалювали місцевості, села, брали в полон (ясир) людей, з котрих жахливо знущалися. Наприклад, із спин полонених живцем вирізали шнурки. Тоді запорожці часто промовляли: «Взяли турки по два шнурки», – тобто когось полонили.

4. Добрий вислів про дозвілля козацьке. «Як не ціпком…» Запорожці були такі: якщо робити, то добре, як гуляти й на війні і в застіллі, то весело, а як, наприклад, спати, то довго. Козаки Василь Зозуля та Матвій Шуть (останній помер 1852 року в 120-річному віці) як ляжуть було спати в урочищі Сагайдачному, то сплять по дві доби. Казали козаки: «Як не ціпком, то й не розбудити».

5. Вислів про побут запорожців. «Загреби» В обіході козаки вживали мало хліба, більше й частіше користувались коржами. Тісто для них вони містили в жарку піч, потім загрібали його попелом та гарячим вугіллям. Від такого способу приготування ті коржі вони називали «загребами».

Козацька історія містить багато висловів. Більше їх Ви можете прочитати на сторінці козацькі вислови або на сторінці козацькі фразеологізми. Про побут, звичаї, історію війська запорозького читайте на сайті історія Хортиці.украинские казаки

Один коментар »

  • Дарина

    О! Действительно интересное происхождение у некоторых фраз, порой даже трагическое:(

    Прокоментовано 02.09.2011

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика