Чер
19
2011

Хортицький хронограф. Уривки

Хортицький хронограф. УривкиУ мезоліті ( 10-8 тис. до н. е. ) в Україні існувала оріянська культура. Хортиця була одним із її центрів.

Кераміка з хортицьких балок, правобережжя Середнього Дніпра, кам’яна споруда в землі Хортиці доводять до існування там осередків племен дніпровсько-донецької  культури неоліту ( 6-3 тис. до н. е.  ).

На з’єднаній у минулому з Хортицею скелі Середній Стіг відкрили два поселення доби енеоліту ( 4-3 тис. до н. е. ). Ту культуру назвали середньостогівською.

У 3 до початку 2 тис. до н. е. у Приазов’ї і на Хортиці почала формуватись ямна культура. Біля будівлі ЦНДПТІМЕТу, наприклад, дослідили курган ямників з кістяком людини у зібганому стані.

У 2 тис. до н. е. виникла катакомбна культура. В першій половині 2 тис. до н. е. у східній частині балки Совутиної колись існувало поселення катакомбників. Північніше цієї балки височіє курган. Під ним у підземеллі – досліджене катакомбне поховання.

З 17 ст. до н. е. по 15 ст. до н. е. на Хортиці і в південних краях області  існувала культура багатоваликової кераміки. Поселення племен названої культури – на східному узбережжі острова ( 16-14 ст. до н. е.)

Степи півдня, східну частину лівобережжя Дніпра в добу пізньої бронзи ( середина 2 тис. до н. е. – початок 1 тис. до н. е. ) займали люди зрубної культури. Вони вже користувались бронзоливарними майстернями. Залишки такої майстерні, могильники та місця скарбів виявлені на Хортиці.

У 15 ст. до н. е. в Україні, а потім і на Хортиці з’явились кіммерійці. В селі Кічкас вченими досліджено 40 поховань із зібганими кістяками. Частину кістяків дослідники вважали кіммерійськими ( 7 ст. до н. е. )

13 – 12 ст. до н. е. – це час сабатинівської культури. Поселення сабатинців були на хортицькій землі. Одне з них на східному схилі балки липової з залишками трикамерного житла.

Початок 1 тис. до н. е. – не тільки початок раннього залізного віку, а й початок періоду, до якого належить культура скіфів. За них Україна стала відчувати на собі вплив античних цивілізацій. Грецькі амфори та інші предмети тих часів знайдені на Хортиці – доказ цього. У скіфському кургані 6 – 3 ст. до н. е. знайдено військові атрибути воїна.

Грецький історик Геродот ( 5 ст. до н. е. ) у своїй «Мельпомені» – четвертій книзі з «Історії» – згадує про найбільший острів на Дніпрі – нинішню Хортицю.

7 ст. до н. е. – це сарматська доба. Фрагмент меча, наконечник списа ( залізо ) , фібула ( бронза ) та інші речі датовані другою половиною 3 ст. до н. е. – 3 ст. н. е. – це частина того, що нам залишили сармати – мешканці Хортиці.

З кінця 4 ст. до н. е. і пізніше Хортиця в смузі пересування переважно тюркомовних народів. Тут бували алани, гуни, авари, хозари, угри, печеніги…

У першій половині 2 ст. н. е. від Карпат на береги Дніпра, на Хортицю прибули анти – ранні слов’яни. Про це свідчать їхні могильники у східній частині острова, західному схилі балки Башмачки.

866 рік. Хортицю відвідали київські князі Аскольд і Дір.

907, 911 роки. Здійснюючи походи на Візантію, князь Олег зупинявся на острові. В перший похід вирушило 2 тисячі суден.

941 рік. Князь Ігор з великим флотом 10 тисяч лодій курсом на терени Візантійської імперії простував повз Хортицю.

957 рік. Дружина Ігоря, мати Святослава, княгиня Ольга навідалась до Хортиці, прямуючи в Константинополь з дипломатичною місією до імператора Костянтина Багрянородного.  Там, від константинопольського патріарха вона прийняла хрещення і нове і’мя – Олена.

958 рік. Перше в літературі повідомлення про Хортицю – «острів святого Георгія» в праці вищезгаданого імператора «Про управління імперією».

968 рік. Син Ольги, князь Святослав Ігоревич, прямуючи до Болгарії зупинявся на Хортиці…

Далі буде…

Немає коментарів »

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика