Тра
17
2011

Козацькі вислови, частина 2

«Щоб бути  на самоті» Є на острові Хортиця скеля Думна. Засумує, бувало, бражник, чи якомусь із козаків на душі погано та самотньо зробиться, він і йде на скелю, «щоб бути насамоті під час туги козацької». Сумуючи, козак там усамітнювався від товаришів, щоб сліз його ніхто не бачив. Бував на тій скелі і Сірко…

«Я то козак» Запорожці в будь-якій ситуації «виходили сухими із води» і ніколи не забували, що вони – козаки – люди спритні на щиру усмішку чи гострий дотеп. Коли, наприклад, над запорожцем хтось поглузував із приводу того, що на ньому немає сорочки, промовляючи : «Голий козак без сорочки не запорожець, а сірома», то чув у відповідь: «Я то козак, є душа в тілі, а сорочку воші з’їли»

«…На чисті води…» Відправляючись далеко в похід на ворогів, козаки казали: «Йдемо до Лями в гості». Чому саме «до Лями»? Як відомо, запорожці у вільний від походів час дуже любили рибалити. Закинуть, було, невід у Дніпро чи якесь озеро, і уже з рибою витягнуть його на берег «за лями» – петлі на мотузках. Праця, зрозуміло, тяжка. Війна – теж. От і казали – не на війну, а «до Лями».

Зустрівшись із неприятелем, запорожці билися, «віддячуючи» йому за спустошливий напад на Україну. Перемагали людоловів і звільняли невільників, а потім козаки заходилися дувани ти (розподіляти) між собою здобич. Завершивши свої справи «у Лями» в далеких краях, вони промовляли: «А що пани-молодці? Час іти на чисті води, на ясні зорі, до Дніпра-Славутича». Це значило повертатися додому в рідний край.

«До води й меду» Дуже поважали козаки страву, що називалася тетеря. Її готували, всипаючи в окріп борошно. Коли тетеря була готова, розводили мед у гарячій воді, додавали туди тетері та їли, «як кутю». Казали, що в 1668 році козаки свого гетьмана Павла тетерю прозвали так у знак любові до нього козацтва, яке вважало його таким же необхідним для себе, «як тетерю в їжу». Готували улюблену страву не тільки до «води й меду», але й до «молока та масла».

Немає коментарів »

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика