Бер
10
2011

Лиса гора

Лиса гораЇї не обминає поглядом жодна людина, що пливе човном чи теплоходом. Цю гору, котра на відстані декількох кілометрів від села Біленького видно здалеку. Її «пік» сягає понад 100 м від рівня дніпровської води. З цієї висоти довколишні степи як на долоні.

Хто ж побудував цю гору, що відома під назвою Лиса? Вітер.

У літературних працях знаходимо стару легенду, що ніби – то побував на ній апостол Андрій.  Там він обідав та спочивав на своєму шляху до Києва. Одну з криниць, з якої напився апостол, люди прозвали Андріївською.

А звідки назва гори? Коли в 1594 році до запорізьких козаків прибув посол німецького імператора Еріх Лясота, вона звалась Білою. Мабуть, від кольору піску. А ось в «Книге більшого чертежа» вона звалась «Червоні гори».

Неподалік гори тривалий час проходив кордон між Україною та Кримським ханством. Татари звали підвищення  Катеп піску» – Товсті піски.

В народі збереглись перекази про те, що гору в 1843 році відвідав Т. Г. Шевченко. А прочитав він про неї в «Історії Малоросії», яку написав Бантиш – Камінський.

Попив Тарас водиці із чистої криниці, довго слухав розповіді місцевих жителів про козацьку минувшину. А жили вільні лицарі тут доти, доки царський уряд, зруйнувавши Січ, розпочав її землі роздавати направо і наліво. Звідси розійшлися козаки в значній своїй більшості…

Цікаво, що і в сиву давнину і на початку нашого століття знаходили тут кахель, цеглу, залишки кам’яної бруківки, оброблені мармурові плити та інше. Це дало підставу висловити припущення, що колись біля гори існувало містечко. Хто його заселяв? Кому воно належало? Це ще треба з’ясувати.

Зараз правий берег від села нижньої Хортиці і до лисої гори – зона відпочинку. Тут зведені численні профілакторії промислових підприємств, піонерські табори. Щедре сонце, дніпровська вода, повітря, що настояне на ароматах соснового гаю Крутоярського лісництва є джерелом здоров’я і приваблює сюди сотні людей.

Немає коментарів »

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика