Лис
01
2011

Редути на Хортиці

Хортиця    Сутички запорожців з турками, які часто відбувались, не були них чимось несподиваним. Тому козацтво і на цей раз, вже після повернення в Україну, відчувало напруженість відносин між Росіею і Туреччиною. А це означало, що доведеться мабуть-таки і запорозькому війську воювати. З досвіду розуміли, коли Московія і Туреччина не ладять між собою, діло доходить по вислову запорожців “ до шабель”. Тоді не рідко дві ворогуючі сторони чубляться між собою на терені України.

Звичайно, в таких випадках козаки,  прийнявши на козацькій Раді свое рішення, і діють  на тій або протилежній стороні. Так трапилось і в російсько-турецьку війну 1735-1739 років.

В літку 1736 року ( серпень) із донесення розвідки стало відомо, що ворожа сторона, кримські татари (піддані турецького султана), готують напад. Повідомлялось, що саме на околицях Перекопа було зафіксовано великі скупчення татарських чамбулів. Не тільки в тому районі, помітили появу татарських ватаг, а й біля степових річок Молочної та Карачерак. Отже стало зрозумілим, що татарські сили здатні будь якої миті напасти на південні райони України і цим самим нанести їй величезних  збитків.  Закономірно й те, що ймовірний набіг кримчаків може відчутно послабити міцність тилу російської та козацької армій.язичницькі боги на Хортиці

Маючи на увазі такий збіг обставин, вище командне керівництво російської армії приходить до розуміння: терміново побудувати лінію укріплень, ось тут, де сьогодні розташований наш обласний центр – місто Запоріжжя, й у інших куточках Придніпров’я.

Перш аніж розпочати те будівництво, в Нову Січ на річкі Підпільній, прибули російський  полковник Углицького піхотного полку Фредерицій та граф Завальде, інженер капітан-поручик. З цими військовими керівниками прибуло 400 солдат, 8 гармат, пише історик А.Байов., “ с пристойной амуницией и артилерийскими служителями». Росіяни мали увійти в зносини із старшими в Січі.

“ За домовленістью з кошовим отаманом Іваном Малашевичем, їм належало спільно з козаками залишеними в тилу  провести форифікаційні роботи як на території Січі,  так і в стратегічних точкаї її володінь. Отак з’явились нові укріплення на Хортиці”,-писав Микола Киценко. Таким чином Хортиця з укріпленнями ставала важливою базою в стратегічному плані для російських солдат і козаків. Сприяла успішному проведенню військових операцій в злуці російської армії з Військом Запорозьким.

Немає коментарів »

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика