Чер
13
2011

Скарби острова Хортиця

Скарби острова ХортицяОстрів Хортиця з давніх-давен знаходився на одній з головних доріг історії. В давні часи тут йшли торги слав’ян із греками, знаходилось язичницьке святилище, стояв дуб, про який писав імператор Костянтин Багрянородний. Але дуб засох десь приблизно у 1871 році, йому було близько двох тисяч років. Саме на Хортиці помер в бою легендарний князь Святослав…
Свідоцтва давньої історії Хортиці знаходять під водою та під землею. У 1995 році неподалік від балки Генералки на глибині 9,5 метра було знайдено остов великого долбленого судна. На думку фахівців, ця знахідка – залишки лад’ї часів Київської Русі. Також було знайдено декілька землянок тих же часів, амфора , фрагменти кераміки, наконечники стріл.
Але Запорізька Січ – ось головна легенда Хортиці. Початок Січі відноситься до 1552 – 1557 років, коли Дмитро Вишневецький заснував перше укріплене містечко на Хортиці. Пізніше козацькі містечка поширились на правий берег Дніпра та на південну сторону острова. В 1577-1578 роках тут розбив свій лагерь Яків Шах,звідки він здійснював напади на турків та татар.
Тому, що у Запорізькій Січі накопичувалось немало скарбів, головним чином здобичі, відбитої у турок та татар, є багато підтверджень. Частина здобичі йшла на формування «Військової скарбниці» – казни війська запорозького, інша ділилась поміж товаришами.
Запорізька Січ була ліквідована у 1775 році, а козаків насильно переселили на Кубань. Є свідоцтва, що в часи розгрому Січі у багатьох козаків була така думка, що як помре Потьомка, то вони повернуться назад. Тому, лишаючи Січ, багато запорожців нічого не брали із собою, а ховали добро хто в землю, хто в скелі, а інші в Дніпро. У ті ж часи, за переказами, на острові була захована й військова скарбниця. Ще в 19 сторіччі були живі багато чисельні свідки, котрі пам’ятали від своїх батьків прикмети запорізьких кладів:
-«На Хортицькому острові, у Висчій Голові був камінь ростом з людину, весь до низу обписаний. Під тим каменем є запорізький клад. Цей камінь я бачив літ двадцять назад,коли чабанував».
-«Нижче голови острова Хорицького, над Старим Дніпром є урочище Лазни. Там поверх скелі клад. Приміта така – лежить камінь, а на ньому слова : «Є й як, хто візьме – буде кай». Годів тридцять тому слова були помітні».
Треба сказати, що на Хортиці дійсно знаходили золоті та срібні монети та вироби. У 1900-х роках поблизу Совутиної скелі був випадково знайдений великий золотий хрест з рельєфним зображенням розп’яття. Про знахідки знали, але нікому не розповідали. Як зізнався один 69-річний шукач скарбів, сам він знайшов п’ять золотих, але нікому не розповів, потроху продаючи їх шинкарям.
«Багато знаходили речей у Дніпрі, а на самій Хортиці ще більше. Якось я знайшов в балці Велика Вербовка кривий кинджал, довгу рушницю й стальну кольчугу. Все було покрито ржав чиною», -зізнається інший шукач скарбів. « Якось я знайшов в балці Куцій декілька монет, одна з них була настільки важка, як 6 срібних рублів, інші – як рибна луска».
За переказами, дуже багато кладів було на Великому Лузі. В багато чисельних балках і могильниках практично щорічно знаходили мідні та срібні гроші. Одні з річок Великого Луга навіть мала назву Скарбна.

Немає коментарів »

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика