Бер
06
2011

Совутина балка

Совутина балка

Вона спускається з Хортиці до Дніпра, стаючи дещо ширшою в своєму гирлі. То місцина на північому сході о. Хортиця, проти Стовпів. У цій місцевості зберігається клапоть стародавнього байрачного лісу, де ростуть рідкісні квіти і трави. Майже біля сполучення балки з Дніпром стоїть найстаріше дерево цього острова – 120-річний ясен.

Легенда повідомляє, що в балці жив літній запорожець Совута, « стадник козацький». Він наглядав за чередниками – пастухами, котрі випасали табуни запорозьких коней. Часто цей запорожець ночував не в хаті, що стояла в балці, а в скотах (печерах), яких було багато у навколишніх скелях. Казали, що нелюдимий був той Совута.

Я. П. Новицькому у 1861 році і пізніше розповідали місцеві жителі про цього Совуту. Чимало записав від старих людей про цього діда і академік Д. І. Яворницький: «Балакають, що то від запорожця Совути та балка…Страшний, кажуть, був Совута той, очі в його такі, як у сови, щоб вночі краще бачив,  як удень. Удень, кажуть, він не виходив із своїх печер, тільки я к ніч настане, він вискочить із своїх печер, ухопить що йому треба, та знов у свою нору і порине, мов той звір.»

Це легенда. На них в старовину люди були охочі. На мою думку, Совута поважний був козак серед запорожців. Він мав вплив в козацькому суспільстві. Можливо, він жив на Хортиці , примандрувавши до неї вже тоді, коли зістарився в козацьких походах за волю України. І, як траплялося в таких випадках поміж запорожців, Совута «подякував Січі» та пішов на місце козацької слави доживати віку. У пам’ять про Совуту козаки назвали балку його прізвищем.

Існує й інше припущення до назви Совутиної балки. Нам відомо, що Хортиця довгий час перебувала в оточенні тюркомовних народів. Отже дехто із дослідників, зокрема І. М. Бичук у зв’язку з цим схильний був вважати, що балка дістала назву від тюркського слова «Совут» – «холодний». Дійсно, ця місцина відкрита всім північним вітрам.

Немає коментарів »

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика