Лип
10
2011
0

Прощання козака зі світом

Прощання козака зі світом«Прощання козака зі світом». Іноді траплялося, що старий самотній козак залишав січ. І ніхто не знав, куди він подівся. А йшов він у лісову гущавину, будував собі хатину або селився десь у балочці біля степової річки й там доживав життя. Після зруйнування Січі царськими військами 5 червня 1775 року на Кічкасі довгий час стояла одинока хатинка (далі…)

Лип
09
2011
0

Славний козак

Славний козак«Ну добре ж …» Кошовий отаман Й. М. Гладкий був жонатий чоловік. А в Задунайську Січ його прийняли тому, що він сказав товариству – холостий. Бо про жонатство на Січі і заїкатися неможна: таку людину не прийняли б у козацьке середовище. Згодом Йосипа, як видатного козака, 1 січня 1828 року було обрано кошовим. Коли задунайці повернулись «з-під турка», в Ізмаїлі від проїжджих людей дізналися, що в їхнього кошового є дружина і діти. Тоді ж козаки сказали Гладкому: «Ну добре ж що не знали, а то ми б тобі дали».

«Сірко муштрував» Там, де в ріку Бугай впадає невеличка степова річечка Грушівка (далі…)

Тра
19
2011
0

Козацькі вислови, частина 3

«Хоч з корита, та досита» Ганебною акцією руйнування Січі керувала людина, для якої головним було виконати монаршу волю- генерал Петро Текелій. Народився він 1720 року в місті Араде, що в Мордавії. Цей іноземець, як відомо з літературних джерел, через сімейні чвари покинув Батьківщину і 1748 року переїхав до Росії. Там він вступив на військову службу в чину ротмістра Сербського гусарського полку. Відомо, що сміливістю Текелій не відзначався, втім по щаблях військових рангів добрався до чину генерал-аншефа. (далі…)

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика