Лют
04
2013

Там сіна по коліна

козак«Там сіна по коліна…» Більше сотні років запорозькі козаки жили у Великому Лузі. Як повідомляє «Літопис Самовидця», прибували вони в Луг в 1679-му і в 1708-му, 1775 роках, зрозуміло, з різних обставин. Там козаки бодалися (займалися) тваринництвом, вигулювали на трав’янистих луках добрих коней, яких поставляли не тільки Січі, але й по всій Україні та за її межі. Ловили рибу в річках та озерах, кохалися в бджільництві. Отже, на просторах Великого Лугу в козаків і народилося прислів’я: «там сіна по коліна, а свіжого пійла-по стійла». Дійсно, до того як 1956 року Великий Луг майже повністю затопило Каховське водосховище, в ньому було безліч різнотрав’я, з якого люди одержували велику силу духмяного сіна.

«Який же ти слабкий…» Багато сучасних українських прізвищ беруть свій початок ще від часів козаччини. Ось приклад. Одного разу в Капулівку з Січі приїхав козак. Селяни за звичаєм його добре пригостили. Після цього, знову ж як водиться, люди один з одним стали мірятися силою. І тут один із місцевих вирішив помірятися з козаком. Зчепилися. Потрапивши в козацькі обійми, селянин не стримався і «випустив духа». Сміючись, козак і каже йому: «Який же ти слабкий на вторах». З тих пір і селянин, і його діти, і онуки стали зватись Слабкими, хоч вони з діда-прадіда мали прізвище-Таран.

Немає коментарів »

RSS стрічка коментарів

Прокоментувати

Внесена до міфів стародавнього людства,історії,переказів,пісень українського народу,незабутня,як почута в дитинстві бабусина казка-отака вона-Хортиця,головний острів Дніпра!.

Яндекс.Метрика